Франчайзі у Львові

В цьому циклі статей розповідаємо про власників франшизи "Супкультура" в різних містах.

Наразі про Львів.

Андрій Хомін – найманий торговий менеджер, але завжди хотів свою справу:
"Вже починала зароджуватись ідея власного бізнесу, але з креативністю в мене якось не склалось, тож звернув увагу на франчайзинг. Більшість франшиз, типу Франсуа, були задорогі для мене. Разом з другом ми тоді зупинились на «Супкультурі». Класна ідея їстівних стаканів. У Львові важко когось чимось здивувати, але «Супкультура» якраз виявилась чимось таким … особливим".

Що особливого у львівських супах?

????тут пробували пекти зелені стакани зі шпинатом і рожеві з буряковим соком
????тільки в обід тут печуть стаканчики з цільнозернового борошна, вони на смак, як з сірого хліба
????сюди приходить смішний канадієць канадієць в голубій шапці і намагається говорити «будь-ласка» українською (ніяк не виходить).

Дружина Андрієвого друга Юрія, Лідія Бахівська  – колись економістка, менеджерка на приватній фірмі, а зараз – адміністраторка львівської «Супкультури»: 

"Спочатку було дивно і навіть страшно. Ніколи не уявляла себе на кухні, але сподобалось готувати супи. Я пішла з роботи. Довелося переглянути свій гардероб, перейти на зручне взуття і забути по стандартний графік".

Запускали «Супкультуру» всі разом. І меблі збирали, і обладнання купляли, і ремонт робили. У цій точці сімейна атмосфера, якраз така, як у Львові.

На суп сюди приходять свої люди. У львівській "Супкультурі" знають:

✔️юриста, який постійно зайнятий в телефоні. Він просто киває головою. Це означає – сочевиця в цільнозерновому стакані
✔️чоловіка, для якого потрібно замовляти яблучний сік. Його картка на десятий суп зберігається у кіоску і пін-код від банківської картки знає весь персонал
✔️вагітну жінку, яка їсть по три супи на день. При чому два підряд
✔️хлопчика, з яким мама приходила восени, коли він сидів ще в возику. Тепер вже бігає і весь час хоче на кухню зайти. Він восени їв гарбузовий суп, а в ньому імбир. То він від кожної ложки кривився, але в перерві кричав, щоб скоріше його годували.

Найбільш популярний у Львові сирний суп, але насправді тут все смачно, адже львівська супкультура – це справжня сім'я зі своїми законами. Тут знають хвилі покупців і знають, що ввечері цільнозернові стаканчики не потрібні, знають, коли завітає вагітна жінка, а коли юрист і головне – знають, що заради цієї справи можна піти з роботи і докорінно змінити своє життя. Воно того варте.