Франчайзі у Кошице
В цьому циклі статей розповідаємо про власників франшизи "Супкультура" в різних містах.
Наразі про Кошице, Словакія.
Українські супи у місті Кошице готують словаки. Місцевий шеф-кухар Лукаш – музикант, бас-гітарист, дуже відомий у Словаччині. Буває так, що зранку він варить, до обіду працює, а ввечері всі, і відвідувачі, і власники йдуть до Лукаша на концерт.
А почалося все це рік тому… Варити суп в стакані словаків навчило тернопільське подружжя музикантів Sergii Gavrylko і Nataliia Baran. Він грає на валторні, вона – на скрипці…А у перервах готують експериментальні супи та розповідають словакам про те, що відбувається в українській культурі.
День Наталі і Сергія багатьом здається надто божевільним, але їм все подобається: «Якщо у нас репетиція в театрі вранці, то сюди приїжджаємо ще раніше, щоб проконтролювати роботу чи щось допомогти. Я беру суп і йду з ним у театр, але навіть не з’їдаю усього кухлика, настільки він ситний».
12 червня словацькій «Супкультурі» виповнився рік. Може, це не так багато, але за цей час суповий бізнес став дуже популярним. До речі, смаки словаків відрізняються від наших: наприклад, європейці полюбляють часниковий суп, обідають ним і спокійно йдуть на роботу, тоді як ми навряд чи дозволимо собі такий обід.
Наталія і Сергій обожнюють експериментувати. Вони готують супи, які неможливо знайти ніде в Україні. Кілька місяців тому словацькі українці оголосили у соцмережах конкурс на найкращий рецепт супу. Так з'явився найбільш ходовий та найдорожчий гороховий крем-суп із мигдалем і з мигдалевою олією. Чи ви знайдете такий у нас? Гарантуємо, що ні.
З 1 червня словацько-українські супи можна скуштувати в аеропорті Кошице 24/7! «Це дуже круто, слідкую за фото людей в інстаграмі і бачу, що наші відвідувачі навіть перед подорожами смакують супом» – розповідає Наталя. Вони з Сергієм теж полюбляють відпочивати. В «Супкультурі» вони відволікаються від театру, в театрі – від супів. Вночі сплять. Такий от відпочинок.
Кошицька «Супкультура» настільки сімейна, що Наталя знає всіх своїх клієнтів:
????Дитинку, яка у візочку гризе стакан своїми двома зубками.????Старенького дідуся, що приходить з власною ложечкою. ????Бабусю з онукою, яка приносить коробку від «Лего», щоб в ній принести пару супів додому для батьків. ????Виховательку англійської, яка принесла велику миску, в якій вмістилось 14 порцій для учнів. ????Акторів, співаків, в яких працівники беруть автографи. ????Високих бородатих чоловіків з татуюваннями, яким смакують українсько-словацькі супи!
«Я йду по вулиці і таке відчуття, що всіх знаю, всі дуже знайомі. Таке надихає! Відчуваєш, що все це не марно» – посміхається Наталя. А ми посміхаємося, бо їхнє з Сергієм музично-супове кохання стало історією, з якої хочеться брати приклад!